Про подію

[{"insert":"Вона продовжує досліджувати тонкі межі між реальністю та симуляцією, між довірою й зрадою, між тим, що тримає — і тим, що розсипається. Працюючи з інсталяцією, графікою, рухомим зображенням, звуком та цифровими інтерфейсами, мисткиня створює простір, у якому стабільність — лише відчуття, а не гарантія."},{"insert":"\n\n","attributes":{"blockquote":true}},{"insert":"Папір — один із ключових матеріалів у цій виставці — перетворюється на метафору очікувань і тендітності. Це тіло досвіду, яке зберігає, змінюється, зникає. Богдана запрошує глядача увійти в простір сумнівів, де на перший план виходять питання:"},{"insert":"\n\n","attributes":{"blockquote":true}},{"insert":"Що є реальним? На що ми можемо опертися у світі постреальності?"},{"insert":"\n","attributes":{"blockquote":true}},{"insert":"Чи справжнє — ще існує, чи лише здається таким?"},{"insert":"\n\n","attributes":{"blockquote":true}},{"insert":"У своїй художній практиці Богдана Пацюк досліджує емоційні й психологічні механізми виживання, людську потребу в домі, безпеці, взаємності. Її роботи часто виростають із досвіду урбанізованого повсякдення та технологічного перевантаження. Вона працює на перетині медіа — поєднуючи графіку, світло, анімацію та програмне моделювання, створює гібридні простори, які змушують переосмислити звичне."},{"insert":"\n\n","attributes":{"blockquote":true}},{"insert":"«НЕОобҐрунтований» — це не лише виставка, а радше запрошення до чутливого спостереження й спільного мислення про наше «зараз» і потенційне «потім». Про довіру як дію. Про основу, яка не завжди ґрунт."},{"insert":"\n","attributes":{"blockquote":true}}]